Молода пара Том і Джемма хочуть придбати будинок. Дивакуватий агент з нерухомості розповідає їм про новий житловий район, де, за його словами, активно розкуповують житло. Коли вони туди потрапляють, то бачать моторошний район з величезною кількістю абсолютно однакових будинків, де зовсім немає мешканців. Намагаючись покинути район, вони весь час, як у лабіринті, потрапляють назад, аж доки від безвиході не вирішують заночувати в одному з будинків.

«Віваріум» дуже схожий на «Залаштунки» саме відчуттям нескінченного повторюваного простору, який лякає своєю штучністю та одноманітністю, а будь-яка спроба покинути це місце лише повертає героїв назад.

Група незнайомих людей прокидається всередині дивної гігантської конструкції, котра складається з величезної кількості кімнат у формі куба. Поступово пересуваючись лабіринтом схожих кімнат, вони розуміють, що ситуація ускладнюється прихованими пастками, які невідомо хто розставив.

Обидва фільми у своїй основі мають незрозумілий лабіринт кімнат, котрий має власні правила, які героям доводиться вивчати. Також фільм схожий на «Залаштунки» сильним клаустрофобним відчуттям ізоляції, де перехід між кімнатами слугує основним джерелом напруги, а увесь простір схожий на одну нескінченну штучну пастку.

Команда телевізійного шоу «Шукачі могил», котре спеціалізується на розслідуванні паранормальних явищ, погоджується провести ніч у закинутій психіатричній лікарні, про яку ходять моторошні легенди. Спочатку все виглядає для героїв як черговий епізод постановочного шоу, допоки в лікарні не починають відбуватися по-справжньому моторошні події.

Основна схожість цього фільму полягає в будівлі психіатричної лікарні, котра ніби існує в іншому просторі, де звичайні закони фізики не працюють і покинути її неможливо. Тут, як і в «Залаштунках», багато порожніх довгих коридорів, простір, де звичайні двері та вікна вже не працюють нормально, а також стиль зйомки “знайденої плівки”, що додає гострих відчуттів.

Група молодих дослідників на чолі зі Скарлетт вирушає в археологічну подорож паризькими катакомбами у пошуках легендарного артефакту — філософського каменю. Чим далі герої спускаються в підземелля, тим більше воно починає нагадувати простір, де оживають старі травми, почуття провини та далеко заховані страхи.

Фільм буде цікавий тим, кому в «Залаштунках» сподобалася ідея переходу зі звичайного світу в окремий прихований простір, який живе за власними правилами. Подорож героїв лабіринтами катакомб поступово перетворюється на психологічну й клаустрофобну пастку, з якої немає гарантованого виходу, а лише поглиблюється сильне відчуття безвиході.

Брати Аарон і Джастін повертаються до ізольованої спільноти «Табір Аркадія», з якої колись втекли, вважаючи її небезпечною НЛО-сектою. Намагаючись зрозуміти цю на перший погляд мирну спільноту, вони починають підозрювати, що щось надприродне, у що вірить культ, відбувається насправді.

Тут схожість у тому, що обидві стрічки розповідають про аномальну зону, де реальність починає працювати по-іншому, а герої не просто заблукали, а ніби потрапили в інший простір. Фільм дуже добре працює за рахунок інтелектуальної складової та атмосфери, де завжди відчувається присутність якоїсь великої сили, котра не завжди фізично проявлена.